11 листопада 2022 р. модераторка кіноклубу Docudays UA при Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №44 ім. Т. Г. Шевченка Любов Ярославівна Максименко, разом із учнями 8-их класів, переглядали та обговорювали документальний фільм “Булер” (2011)
02 листопада 2022 р. модераторка кіноклубу Docudays UA при Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №44 ім. Т. Г. Шевченка Любов Ярославівна Максименко, разом із учнями 10-х класів, переглядали та обговорювали документальний фільм “Мова” (2015)
Є люди, які навмисне перешкоджають іншим досягати успіху. Треба навчитися йти до своєї мети незважаючи ні на що!
Подивіться, які можливості мають наші діти цікаво і з користю проводити свій вільний час. У нашій країні нас захищають державні й міжнародні закони, що регламентують наші права. Але є країни, де дозвілля дитини, її розвиток, її майбутнє частіше залежить від того, де вона живе…
Як виграти матч свого життя, коли можливості й обставини проти тебе?
01 грудня 2021 р. модераторка кіноклубу Docudays UA при Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ст. N44 ім. Т. Г. Шевченка Любов Максименко разом із учнями 8-В класу уважно переглядали та активно обговорювали документальне кіно “Домашні ігри” (2017).
Веле – 17 років. Усе, чого вона прагне, це – навчитися читати й писати, щоб не відставати від своєї доньки. І навіть те, що вона може самостійно написати власне ім’я (після довгих років громадянської війни в Ліберії) є кроком від болісного минулого до кращого майбутнього…
З 02 по 04 червня 2021 р. модераторка кіноклубу Docudays UA при Львівській середній загальноосвітній школі І-ІІІ ст. №44 ім. Т.Г. Шевченка Любов Максименко була учасницею Семінару для модераторів/-ок кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA, який проходив у с. Коблево Миколаївської області.
“Коли чужинці приходять у ваш дім,
Вони вбивають вас,
Але кажуть, що невинні…
…Ви вкрали мою юність,
Забрали у мене мою країну.
Ми могли б побудувати майбутнє,
Де люди були б вільними,
Могли б жити і кохати у найщасливіший час.
Наш час.
Де ваше серце?
Піднімися, людство!
Ви вважаєте себе богами,
Але ж усі помирають.
Не рвіть мою душу,
Наші душі…”
Джамала “1944”