Підсумки конкурсу учнівської авторської поезії «Струни мого серця…»
До 21 березня 2019 р. усі бажаючі учні нашої школи мали можливість стати учасниками конкурсу авторської поезії «Струни мого серця…».
На розгляд журі свої вірші представили найсміливіші: Настя Чорненька (4А кл.), Катя Бардиш (4А кл.), Олена та Юля Гузар (8А кл.), Вікторія Бадікова (8В кл.), Наталя Жолинська (9Б кл.).
За рішенням журі конкурсу переможцями обрано:
- І місце «Воїну АТО», «Зайчик», «Я люблю нашу планету», автор Анастасія Чорненька (4А кл.):
Воїну АТО
Я кожен день молюся Богу,
Щоб ти живим прийшов додому,
Щоб обійняв свою сім’ю,
Щоб в гості запросив рідню.
Молюсь за мир у Україні:
В цілій державі та в кожній родині.
Щоб нас майбутнє не лякало,
Свою історію щоб ми шанували.
Я ДЯКУЮ ТОБІ, Солдате,
За мужність, силу і відвагу!
Тобі й твоїм товаришам
Висловлюю свою повагу.
Зайчик
Біг маленький сірий зайчик
Та знайшов хліба окрайчик –
Хлібчик той додому взяв,
Бо сім’ю велику мав.
Тільки хитрая лисичка,
Вовка-братика сестричка,
Хоче зайчика впіймать,
Хлібчик в нього відібрать.
Мовить: «Ти такий маленький,
А окрайчик величенький,
Дай тобі допоможу
І окрайчик піднесу».
Ну а зайчик хоч маленький,
Та кмітливий, не дурненький,
Їй на те одповіда:
«Лиско, справа тут така…
Якщо хочеш помагати,
То ось там, біля загати,
Ще залишилась хлібина
Величезна, мов машина».
Тільки лиска це почула,
Немов вітром її здуло.
Ну а зайчик – за хлібець
І додому навпростець.
Я люблю нашу планету
Я люблю нашу планету:
Зелену, квітучу, родючу;
Моря її й океани,
Ліси і луки квітучі.
Я люблю красу природи:
Незайману, свіжу, яскраву,
Без гір сміття на узбіччях,
Розбитих пляшок у травах,
Без пластику в океані,
Без хімії, нафти, токсинів,
Забруднених річок й повітря,
Без загибелі риб і звірів.
Я думаю що купую,
Я дивлюсь на пакування.
Я пластику «НІ» кажу,
Я «ЗА» сміття сортування:
Щоб острів з сміття не плавав,
Щоб в морі купались діти,
Щоб дихати чистим повітрям
І на узбіччях росли щоб квіти.
- ІІ місце «Йшла собі маленька Україна…» (вірш присв. бійцям АТО), автор Наталя Жолинська (9Б кл.):
«Йшла собі маленька Україна…»
(вірш присв. бійцям АТО)
Йшла собі маленька Україна,
Йшла через гаї й поля,
Думала: «Як важко жити!»
Жити серед підлості і зла.
Та не думала вона,
Що на неї нападе сестра.
Сестра Росія підла та підступна
Кривавий бій на правім боці почала.
Україна на коліна впала,
Думала: «Вже пропаду.»
Та враз на захист Україні
Прийшли сини, бійці АТО.
Вони втратили багато сил,
Щоб підняти Україну з руїн.
Наполегливо, мужньо і сильно
Підняли Україну з колін.
Україна знову зацвіла,
Барвистий вінок одягла,
Білу, як сніг, вишиванку,
Зустрічала бійців на ганку.
Підійшли бійці до України,
Впали на коліна, сказавши:
«Слава Україні!»
А вона у відповідь сказала:
«Героям Слава!»
І з сльозою радості додала:
Ви мої сини рідненькі,
Ви моя єдність і опора.
Щодня молюсь за вас,
Щоб ви охороняли нас.
У руїнах Донецьк, Луганськ
І Республіка Крим,
Усе відібрали від нас,
Всі багатства і дари.
І Чорне море спустошене,
Пролите в козацькій крові.
І Донецьк не такий мальовничий,
А Луганськ зірвався з ніг.
Але ви зробили так,
Щоб у Львові літав птах,
Щоби люди всі раділи
І по землі рідній ходили.
Щоб без страху сиділи в школі,
Сміялись в родиннім колі,
Жили мирно та щасливо,
За те я дякую вам щиро.
Бійці прийняли ту подяку,
Забрали всі свої відзнаки
І з гордістю на всю країну
Промовили такі слова:
«Вже краще вмерти за країну,
За її волю, за родину,
Аніж жити у неволі
І злягти в не своїм полі!»
- ІІІ місце «Козачата» – автор Вікторія Бадікова (8В кл.):
Козачата
Козачата – то є сила,
То є розум і краса.
Козачата – слово миле,
Та у ньому є й гроза.
Разом діти як зберуться –
Розум й хитрість буде тут.
Бо всі предки обізвуться
У крові своїх онук.
У одного міцні м’язи,
Інший вміє малювать,
А ось цей – розумні фрази
Вдало любить закидать.
Всіх талантів не злічити,
Бо у кожного є свій,
Бо козацькії ми діти,
Бо народ у нас такий!
