Випускники стояли на лінійці збентежені. За веселими усмішками вони приховували хвилювання, адже саме в цей день для них закінчується весела, безтурботна пора дитинства, розпочинається доросле життя.

       На адресу випускників прозвучало багато теплих слів, а отець Іван Верчин у спільній молитві поблагословив їх та всіх учнів школи і окропив свяченою водою з побажаннями Божої помочі у всіх починаннях.

          А потім на свято завітала Фея Країни Дитинства. Вона побажала випускникам, щоб вони ніколи не забували рідну школу, той щасливий період дитинства,  проведений в її стінах.  Подарунком для найстарших учнів школи став запальний танок першокласників – наймолодших жителів Країни Дитинства.  Як спогад про щасливі дитячі роки у небо злетіли яскраві кульки.
Переживаючи мить прощання з безтурботним дитинством, випускники подякували вчителям за добру науку, розуміння і терпіння.

              А далі – найурочистіша мить свята: вручення атестатів про повну загальну середню освіту.

          Прощальний вальс з батьками, щедро посипане материнськими й батьківськими руками зерно перед дорогою у доросле життя і … останній шкільний дзвінок як межа між дитинством і юністю.

Ну, от і все. Останній день і мить.
Остання зустріч, погляди зріднілі.
Душа болить, сльоза в очах тремтить –
Учнівські роки в вирій відлетіли.