Учні у своїх виступах передали жахіття, які творила більшовицька Москва на найродючіших землях, на всеплодючих чорноземах шанованої світом житниці. Згадали свідчення очевидців.

Глядачі могли провести аналогію із сучасністю. Як і тоді, у 1932-1933 роках, так і зараз українці відстоюють свою незалежність, державність. Олесь Гончар у передмові до книги Олександра Міщенка “Безкровна війна” писав: “… то була справді безкровна, нерівна, людожерська війна проти цілого народу, такого працьовитого, мирного і цілком безневинного…” Після 2022 року хочеться доповнити, що йде не “безкровна”, а кровопролитна війна.

Цей захід нагадав учням про те, що в історії України були і є як світлі, так і темні сторінки. І ми повинні знати і пам’ятати історію свого народу.